|
Янукович в Америці: чужий серед своїх
Катерина Кіндрась, Валентин Лабунський, для УП, 05.12.2006, 10:51
Команді, яка готувала візит прем’єр-міністра України Віктора Януковича до Сполучених Штатів, не позаздриш.
З одного боку, особливих проблем із організацією протокольних зустрічей з віце-президентом США Діком Чейні, держсекретарем Кондолізою Райс й радником президента з питань національної безпеки Стівеном Гейдлі не було.
Як не було їх і з цілою низкою запланованих зустрічей в американському конгресі та бізнесовими колами.
Попри всі розчарування, у Вашингтоні все ще не втратили інтерес до України.
Але з іншого, Америка – це країна, де живе та діє впливова мільйонна українська громада. Знехтувати зустрічами з нею другій особі в Українській державі аж ніяк не можна.
Але як повестися Віктору Януковичу та тим, хто "зондував" ситуацію напередодні візиту, якщо президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський перед самим приїздом Януковича до Америки закликав діаспору відмовитись "від гостини чи зустрічі, що влаштовуватиме дипломатична місія України".
Зрозуміло, що діаспора й сама не повинна ініціювати будь-яку зустріч з прем’єр-міністром. Така постава не пошкодить державі, і в той же час дасть відчути Януковичу та дипломатам, що патріотична українська діаспора не забула його намагань вкрасти президентські вибори 2004 року, не згідна з його ідеологією та політикою, а також свідома того, що закордонна і оборонна діяльність за Конституцією України є виключно компетенцією президента.
Не слід забувати й того, що саме прем’єр-міністр Янукович зігнорував виконання важливих указів президента Ющенка про Голодомор, визнання ОУН-УПА, відзначення ювілею з дня народження Івана Багряного тощо.
Пасивна реакція повинна знайти розуміння серед широкого кола представників української діаспори. Це може не влаштовувати тільки тих, хто шукає особистого задоволення, нагороди чи знімки..."
Бажаючі "знімкуватися" з прем’єром справді знайшлися. Але це були представники навіть не третього ешелону української громади. Саме вони взяли участь в урочистому прийнятті з нагоди візиту Януковича до США в українському посольстві у Вашингтоні й трохи розбавили товариство, яке складалося з офіційної української делегації та представників нашої амбасади.
Але лідерів й активістів української громади там не було. Натомість вони чекали суто робочої зустрічі з Януковичем, де збиралися не пити шампанське й говорити компліменти, а суворо спитати в прем’єра, кому й чому він служить й куди веде Україну.
В останній момент, зрозумівши настрої громади, прем’єр та його почт від такої зустрічі тет-а-тет відмовилися.
Натомість, у програмі візиту Януковича було заплановано зустрічі з... представниками єврейських організацій. Чому єврейських, а не, скажімо, грецьких чи польських, невідомо.
Більше того, прем’єр-міністр України вирішив покласти квіти та вшанувати пам’ять жертв... єврейського голокосту.
При цьому навіть не поцікавився, як просуваються справи зі спорудженням в американській столиці меморіалу жертвам голодомору-геноциду.
Між тим, американський конгрес ухвалив рішення про спорудження такого меморіалу, й українська громада США розраховує бодай на якусь допомогу Української держави.
Не знайшов часу Віктор Янукович і на те, щоб покласти квіти біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні.
Взагалі, в української діаспори складалося враження, що з візитом в Америці перебуває не прем’єр-міністр України, а глава уряду якоїсь зовсім іншої держави, який не помічає не тільки пам’ятника Шевченку, а й всієї мільйонної української громади.
Зустрітися з Віктором Януковичем збиралися лідери Українського конгресового комітету Америки, Союзу українок Америки, Фундації США-Україна, Української американської координаційної ради, Федерації українських організацій Америки, Вашингтонської групи, Українського Народного Союзу та ін.
Але в останній момент всі вони отримали з посольства України у Вашінгтоні повідомлення про те, що зустріч скасовано через "щільність графіка візиту".
Щоправда, в посольстві прокоментували це так: "Зустріч відбудеться, але в іншому форматі. Це буде прийом з нагоди візиту прем’єр-міністра, на який запрошено й представників української громади в США".
Але на прийом українська громада не поспішала з причин, викладених напередодні візиту Аскольдом Лозинським.
Відразу після скасування ділової зустрічі з представниками української громади ми зателефонували голові Української американської координаційної ради Ігорю Гавдяку.
За його словами, попередньо на зустріч відводилося півгодини. Представники української громади готові були поставити прем’єрові низку запитань, що турбують українців у Америці.
"Насамперед ми хотіли запитати його про статус української мови, як єдиної державної… Мова – це той елемент, який об’єднує націю. Приклад Канади чи Бельгії засвідчує, що двомовність роз’єднує суспільство, навіть якщо воно економічно сильне. У двомовному суспільстві постійно бродять сепаратистські тенденції, настрої на відокремлення.
Друга група запитань, які ми збиралися поставити Віктору Януковичу, стосувалася інтеграції України в НАТО та європейські структури. Прем’єр-міністр запевняє скрізь, що для вступу України в ці структури потрібен референдум й роз’яснювальна робота серед населення про негативні й позитивні аспекти вступу. Але в бюджет на це закладено просто сміхотворну суму.
Про "негативні" ж аспекти вступу до євроатлантичних структур українському народу з відомими наголосами масовано й безперервно розповідають російські ЗМІ.
Зустрічі з прем’єром Януковичем очікувала й Коаліція з поширення демократії в Україні, яку очолюють два колишні посли Сполучених Штатів в Україні й до якої входять понад 70 організацій. Ця коаліція є впливовим українським лобі в США. Саме вона найбільше зробила для скасування стосовно України поправки Джексона-Веніка.
На жаль, прем’єру забракло часу на конструктивну й конкретну розмову з нею. Ми розцінюємо це як неповагу до української громади Америки", заявив Гавдяк.
Президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський був ще категоричнішим: "Янукович для нас – це представник "п’ятої колони". Ми завжди боролися й будемо боротися з такими діячами. Ми передали йому наш відкртий лист, в якому все сказано".
У відкритому листі Українського конгресового комітету Америки, про який згадує Лозинський, зокрема, наголошується:
"Від часу вашого призначення на пост прем’єр-міністра наша громада, яка включає також і численних громадян України, що зараз живуть у США, стурбована кількома питаннями, які потребують пильної уваги очолюваного вами уряду. Ми вважаємо, що українські урядовці, як і члени парламенту, виконуючи свої офіційні обов’язки, повинні послуговуватися лише державною мовою.
Нам соромно, що ви послуговуєтесь російською мовою, реагуючи, зокрема, на звільнення міністра Тарасюка під час інтерв’ю в Маріуполі.
Трагічно прозвучало також українофобське інтерв’ю вашого заступника з гуманітарних питань Табачника, який заявив, що культурна політика України здійснюється в інтересах "узкого слоя украиноязычной интеллигенции, котороя просто боится конкуренции во всем". На нашу думку, таким українофобам не місце в уряді України.
Ми також розчаровані, що лише двоє членів вашої фракції проголосували у Верховній Раді за визнання голодомору геноцидом українського народу. Перед вашим призначенням на цей пост ви підписали Універсал національної єдності, але постійно порушуєте його засади, втручаючись у сфери політики, які, згідно з Конституцією, не є вашою прерогативою.
В інтерв’ю 27 жовтня цього року ви заявили, що "головний принцип нашої політики – діяти, виходячи з національних інтересів України". Тепер залишається тільки чесно провести цю засаду в життя..."
Президент Українського інституту Америки Ярослав Криштальський дізнався, що Віктор Янукович відвідає в Нью-Йорку знаменитий Метрополітен-музей, який якраз через дорогу від очолюваного ним інституту.
Пан Криштальський сподівався, що український прем’єр неодмінно помітить на фронтоні інституту синьо-жовтий український прапор і обов’язково завітає до своїх.
Ми поцікавилися в Ярослава Криштальського, про що він запитав би українського прем’єра, якби його запросили на зустріч з ним.
"Насамперед запитав би у Віктора Федоровича, які плани має уряд України щодо поширення української культури на Заході, оскільки наш інститут працює саме задля цієї мети.
Під час недавньої зустрічі з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком, який зустрічався з українською громадою в нашому інституті, ми почули, що уряд планує цілу низку програм і заходів задля поширення української культури в світі, що, без сумніву, позитивно вплинуло б на імідж Української держави. Але міністр не уточнив, в який конкретно спосіб уряд України збирається це робити.
Щодо прем’єра Януковича в цілому, то гадаю, діаспора не повинна була ігнорувати чи бойкотувати його візит до Америки. Він все-таки прем’єр-міністр і лідер політичної партії, яка набрала під час недавніх парламентських виборів в Україні найбільше голосів. Ми повинні знайти такі шляхи співдій з цією політичною силою, які працювали б на Україну, сприяли б її зближенню із Заходом".
Візит Віктора Януковича до Америки, попри його численні зустрічі з американськими державними достойниками, виступи й обіцянки, які йдуть врозріз з його конкретною політикою в Україні, успішним назвати важко.
Він відчував себе на берегах Потомаку й Гудзона несвоїм серед чужих і зовсім чужим серед своїх.
Катерина Кіндрась, Валентин Лабунський, Вашингтон, Нью Йорк
_________________
Я Родину свою люблю, а государство ненавижу!
А. Розенбаум
|
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
