obshalka

поэтические метаморфозы Павлычко

Тексты когда Павлычко был ченом КПСС и незалежцем:

Член КПСС:
І на Схід дивились галичани.
На Москву дивись в надії, Львів...
Як добре, що на світі є Москва,
Моя земля, столиця і надія!

Не член:
Ми триста років Москві служили,
Пора настала - вставай з колін!
До краю свого перепечену кров'ю
Ми чуємо в серці московську стрілу.

Член:
Тож не вдалось огидливим ізгоям
Вас отруїти жовто-синім гноєм
У холодно-вітряній чужині.

Не член:
Прапор вносять до залу
Синьо-жовтий - імперія - в шок!
І сходить із п'єдесталу
Ненависті й зла божок.

Член:
До комунізму стрімки плаі -
Це Україна - зоря моя.
Партія - серце її
Ум її - партія!

Не член:
Ми відали - КПРС -
Нагайка твердотіла.
Але ж лизали, наче пес,
Кров, що на ній горіла.

Член:
Я син простого лісоруба,
Гуцула із Карпатских гір.
Мені всміхнулась доля люба
У сяєві Кремлівських зір.

Не член:
Хай бачить він, лакей з природи,
Як виправляються хребти,
Як валяться кремлівські сходи,
Що він по них навчивсь повзти.

_________________
Я Родину свою люблю, а государство ненавижу!

А. Розенбаум